ВІЛ та СНІД – проблема людства

1 грудня вся світова спільнота відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цього дня людство згадує про те, яку серйозну загрозу для життя людей несе ця глобальна проблема. Всесвітній День боротьби зі СНІДом став одним із найбільш визнаних міжнародних днів здоров’я і можливістю підвищити рівень обізнаності про це захворювання і його профілактику.

Виховний захід «ВІЛ та СНІД-яким воно є…» проведено 02.12.2019 року в Торчинському професійному ліцеї з учнями першого курсу.

Мета заходу – дати учням зрозуміти, що поширення ВІЛ/СНІДу можна попередити через формування навичок відповідальної поведінки.

Під час спілкування було з’ясовано рівень обізнаності першокурсників з проблемою захворювання на ВІЛ/СНІД. Тестування «ВІЛ передається через…» показало високий рівень знань з даної проблеми.

Щороку в Україні зростає кількість людей, що живуть з ВІЛ. Серед них може опинитися будь-хто. Не хочеться, щоб це був хтось з рідних, близьких, друзів.

Такі заходи допомагають учням усвідомити всю небезпеку, яку несе СНІД, уберегти себе від цього страшного захворювання, зробити правильний вибір у житті.

Соціальний педагог Оксана Рекус



   Поширення ВІЛ-інфекції/СНІД в Україні

     Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) – особливо небезпечна інфекційна хвороба, що викликається вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Масове розповсюдження цієї хвороби в усьому світі та в Україні створює загрозу особистій, громадській та державній безпеці, спричиняє важкі соціально-економічні та демографічні наслідки, що зумовлює необхідність вжиття спеціальних заходів щодо захисту прав і законних інтересів громадян та суспільства. 

     Україна за темпами розповсюдження ВІЛ-інфекції/СНІДу займає одне з перших місць в Східноєвропейському регіоні. Перші випадки ВІЛ-інфікування серед громадян України були зареєстровані в 1987 році. Протягом наступних семи років спостерігалось повільне розповсюдження цього захворювання – від шести до сорока нових випадків щорічно. В 1995 році ситуація різко погіршилась, що було пов’язано зі спалахом інфекції серед споживачів ін’єкційних наркотиків. Ця соціальна група все ще залишається найбільш вразливою, як середовище, де активно розповсюджується ВІЛ. Кумулятивна частина СІН серед всіх офіційно зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції складає 68%. В той же час збільшується кількість випадків інфікування ВІЛ статевим шляхом ( в більшості випадків – гетеросексуальним) і, як результат, збільшується кількість дітей, народжених ВІЛ-позитивними матерями. Співвідношення інфікованих чоловіків і жінок складає, відповідно, 58% і 42%. 

     Нині в Україні виконується V Національна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги і лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на період 2004-2008 років. З метою координації зусиль і партнерів розробляється державна Концепція стратегії дій Уряду, направлених на запобігання розповсюдженню ВІЛ-інфекції/СНІДу на період до 2013 року. Не дивлячись на те, що за останні роки збільшились державні асигнування на боротьбу з ВІЛ/СНІД, поки не вдалось подолати невідповідність між фінансуванням і потребами в ньому, що є основною перешкодою на шляху приборкання розповсюдження ВІЛ-/СНІДу, в тому числі і для забезпечення ефективної стратегії догляду, підтримки і лікування хворих. 

    Система охорони здоров’я уже відчуває негативний вплив поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу, уже зараз у населеннязростає потреба в медичних послугах. Але меддопомоги буде потребувати все більша кількість людей працездатного віку, ті особи, котрі при відсутності цього захворювання не були б активними споживачами медичних послуг. Загальна кількість ВІЛ-інфікованих громадян України, згідно з оцінками експертів, в 2014 році досягне 479-820 тис. Розповсюдження ВІЛ-СНІД загострить і без того несприятливу демографічну ситуацію в Україні. Без СНІД низькі рівні народжування призвели б до скорочення населення країни в 2014 році до 44,2 млн людей, зі СНІДом буде втрачено ще 300-500 тис., із-за чого загальна кількість населення в 2014 році ймовірно може скоротитися до 43,9- 43,7 млн чоловік. 

 

      1 грудня 2014 року  в Торчинському професійному ліцеї були проведені заходи до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом. Соціальний педагог Оксана Вікторівна Рекус підготувала усний журнал на тему: «Про ВІЛ/СНІД: вкотре і відверто», а медична сестра Яна Василівна Балецька розповіла про дослідження ВІЛ/СНІДу, шляхи передачі та способи уникнення зараження вірусом імунодефіциту людини. Після цього учням було продемонстровано відеофільм «Обійми мене».

 

На сьогодні вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) – самий вивчений з усіх вірусів. Про ВІЛ опубліковані більше 200 тис. наукових статей. Визначено 10 ключових фактів про ВІЛ/

1. ВІЛ заражає лімфоцити-хелпери, які регулюють імунну відповідь. Смерть цих клітин веде до дерегуляції імунітету – його надмірної активації і одночасно нездатності фокусуватися на патогенних мікроорганізмах.

2. ВІЛ завдає удару по імунній системі впродовж перших тижнів інфекції, але симптоми порушення імунітету в середньому проявляються через 8 років у вигляді синдрому придбаного імунодефіциту(СНІД). Це відбувається, коли імунна система, до цього що гарячково заповнює втрати лімфоцитів-хелперів, виснажується і програє боротьбу з вірусомСНІД.

3. ВІЛ належить до сімейства ретровірусів, роду лентивірусів. Частки ВІЛ містять геном у виглядідвохкопій РНК, які вірус перетворює на ДНК після проникнення в клітину. Ця ДНК вбудовується вірусом в ДНК клітини хазяїна і залишається там до смерті клітини.

4. Лентивіруси існують мільйони років і були знайдені у кроликів, кішок, коней і ряду африканських мавп. ВІЛ проник в людську популяцію від шимпанзе приблизно 100 років тому в західній Африці.

5. ВІЛ передається через кров, при сексі або від матері до дитини при пологах. У побуті, при поцілунках, укусах і рукостисканнях ВІЛ не передається. Не передається він і комарами.

6. Найбільш надійним способом запобігання інфікуванню ВІЛ при сексі є презерватив. За останні 2 роки три нові способи запобігання ВІЛ показали обнадійливі результати: вакцина, прийом ліків до сексу і любрикаційний гель з ліками, але ефективність усіх трьох доки занадтонизька(30-50%), щоб їх можна було вводити в широке вживання.

7. Було розроблено більше 20 ліків, що зупиняють реплікацію ВІЛ (це більше, ніж для будь-якого іншого вірусу). Ліки знижують кількість вірусу в крові до нікчемного рівня і запобігають СНІДУ. Також ліки дозволяють запобігти передачі вірусу від матері до дитини при пологах і при грудному вигодовуванні.

8. Вбудувавшись в ДНК клітини, ВІЛ іноді переходить в латентну форму, яка ніяк себе не проявляє, а тому ні ліки, ні імунна система не можуть на нього вплинути. У такому вигляді він може існувати десятки років. Із-за латентних вірусів ліків від ВІЛ доводиться приймати усе життя. У організмі того, хто перестав вживати ліки людини вірус виходить з латентної форми, і хвороба розвивається знову.

9. ВІЛ дуже гнучкий генетично, що дозволяє йому уникати імунної відповіді, а також придбавати стійкість до ліків. Для запобігання стійкості до ліків при лікуванні їх застосовують по три одночасно.

10. У світі 33 мільйонів чоловік живуть з ВІЛ, з них більше половини – жінки. Незважаючи на величезний прогрес в запобіганні Віл-інфекції (у багатьох країнах епідемія йде на спад) і лікуванні СНІДУ (більше 5 мільйонів чоловік отримують ліки), щороку 2 мільйони чоловік помирають від СНІДУ, тому що не мають доступу до ліків.

 



Знати права дитини-право кожної дитини!

     20 листопада 2014 року в Торчинському професійному ліцеї було проведено годину спілкування для учнів «Конвенція ООН та Конституція України про права дітей».

     Соціальний педагог Оксана Вікторівна Рекус зупинилася  на тому, що правову освіту краще розпочинати з підлітково- юнацького віку. Адже від активної позиції молоді, від її захищеності та впевненості у завтрашньому дні залежить розвиток держави. Наше завдання- допомогти дітям краще зрозуміти Конвенцію. Коли вони ознайомляться із нею, їм легше буде побачити, в яких саме ситуаціях порушуються їхні права, права друзів та інших дітей. Тоді вони зможуть звернутися по допомогу або поставити запитання про те, чому так відбувається.

     Оксана Вікторівна наголошувала про важливість дотримання прав дитини, тому що Конвенція ООН про права дитини – це документ, який є важливим для всіх дітей та підлітків в Україні, оскільки впливає на дотримання прав кожної дитини. Своє бачення на права та обов’язки людини висловили учні І курсу груп №1,7,10,12. Їм цікаво було прийняти участь у казковій вікторині, де вони змогли показати свої знання прав дитини. А це є першим кроком до того, щоб захистити себе і свої права. 

 



Протидія домашньому насильству

 

7 жовтня 2014 року  соціальним педагогом Торчинського професійного ліцею Рекус О.В. було проведено урок нетерпимості «Протидія домашньому насильству» для учнів І курсу. Під час уроку учні поглянули на проблему насильства в сім’ї під новим кутом, обговорили шляхи виходу з даної ситуації. Після цього був продемонстрований фільм «Жінки, яких б’ють». Головний ведучий фільму Вадим Кастелі наголосив на тому, що терпіти насилля не можна,а всі насильники повинні відповідати за це перед законом.

 

Молодь проти насильства

     Особливим видом насильства є насильство в сім’ї, яке може поєднувати ознаки всіх перелічених видів насильства. Разом з тим воно є найбільш небезпечним, бо має довготривалий за часом характер, і тим, що дитина переживає насильство з боку того, хто мав би захищати, підтримувати, а не кривдити її. Це деформує особистість дитини та формує озлоблення до оточення, іноді навіть стає причиною суїцидів. Домашнє насильство має місце незалежно від соціального статусу, релігійних переконань, сексуальної орієнтації чи етнічного походження. Насильство в сім’ї може мати характер примусу.

     От деякі психологічні, соціальні та економічні причини насильства над дітьми в сім’ї:

•        негативні моральні якості батьків (високий рівень агресивності, авторитарність);

•        високий рівень алкоголізації населення, поширення наркоманії;

•        релігійний фанатизм членів сім’ї ;

•        психічні розлади та фізичні недоліки батьків (розумова відсталість, психічні захворювання, глухота, сліпота тощо);

•         невміння   виховувати  дітей,   незнання  прав і обов’язків як своїх, так і дитини;

•         невміння батьків долати сімейні та життєві кризи;

•         незадоволення своїм життям, зниження рівня достатку, соціально-побутова невлаштованість, інші негаразди;

•         безробіття батьків;

•         постійні конфлікти у сім’ї;

•         неузгодженість (розбіжність) в питаннях виховання малюка між рідними, батьками, батьками та вихователями;

•         власний негативний досвід дитинства;

•         патріархальна культура, стереотипність уявлень про роль жінки в сімї та про виховання дітей.

  

Причинами насильства над дітьми в навчальних закладах можуть бути:

•        невміння вихователя будувати взаємини з дітьми, спілкуватися,       розв’язувати дитячі конфлікти раціональним шляхом;

•        низький рівень професійної етики;

•        авторитарність педагога, ігнорування прав дитини, вимагання негайного підкорення;

•        професійне «вигорання» педагога.

•         

Причини насильства над дітьми в мікросередовищі, первинному учнівському колективі:

•         боротьба за лідерство;

•         агресивність образника та наявність конкретної жертви;

•         наявність у дитини психічних чи фізичних вад;

•         заздрість;

•         відсутність   предметного   дозвілля,   іграшок, спільних позитивних інтересів у дітей.

 

Права і свободи дітей поділяються на громадянські (особисті), соціально-економічні, культурні та інші.

До громадянських ( особистих) прав належать такі права як: право на життя та його захист, на повагу до гідності, на невтручання в особисте життя та таємницю листування, на свободу думки і слова.

Соціально-економічні права: на відпочинок, на соціальний захист, на охорону здоров’я, тощо.

До культурних прав належать право на освіту, на свободу літературної, художньої, наукової та технічної творчості, (додаток № 1)

Держава покладає на себе відповідальність забезпечувати реалізацію прав і свобод людини, охороняти і захищати права і свободи людини і громадянина.