Коли ми втрачаємо чутливість до чужого болю, ми готуємо ґрунт до наступного геноциду. Вацлав Гавел – чеський дисидент, президент
З метою гідного вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, звинуваченого радянським режимом у колабораціонізмі (співпраці з нацистами в роки Другої світової війни) і депортованого 18 травня 1944 року, для учнів Торчинського професійного ліцею було проведено захід «Геноцид у серці Криму»
У 2015 році Верховна Рада України визнала цей злочин комуністичного режиму геноцидом кримськотатарського народу, під час якого здійснювались умисні вбивства, заподіювались серйозні тілесні ушкодження, навмисно створювались життєві умови, направлені на фізичне знищення кримських татар, більше 190 тисяч осіб були вивезені в нелюдських умовах, майже половина з них загинула.
Аналізуючи геноциди, можна помітити, що вони ніколи не починаються з депортацій, газових камер, голодоморів. Їх очевидними провісниками є розширення апарату примусу, згортання демократії, відсутність верховенства права.
Так як в більшості випадків геноциди здійснює «рідна» влада, тому вміння бачити загрозу в зародку – це найкраща їх профілактика. Інакше повторюються вже відомі людству сценарії. Саме даний аспект теми уроку був найактуальнішим.
Також учні познайомились з історією, традиціями, звичаями, мовою кримськотатарського народу, переглянули фільм «Хайтарма» – перший повнометражний художній фільм про депортацію кримських татар у 1944 році, слухали пісню «1944» у виконанні української співачки Джамали про долю її народу, з якою вона перемогла на Євробаченні 2016 року.
Справді, а чи є більша радість, ніж мати щасливе дитинство та могти вільно жити на рідній землі?
Викладач історії – Наталія КОБИЦЬ
