Любий читачу, про Другу світову війну (1939-1945) написано так багато, що, здається, історичній науці відомо вже все. Так сформувалась найоб’єктивніша картина цієї найдраматичнішої події. Історичну правду встановлено. Вона, звичайно, доповнюється важливими деталями, які, все ж не здатні змінити її суті: Велика Перемога – результат титанічних зусиль боротьби усіх народів світу.
Якось гітлер у своїй промові виголосив: «Німеччина, або стане всесвітньою державою, або перестане існувати!» То ж українці, як і інші народи світу, прямо дотичні до повного фіаско нацистського режиму, визволення поневоленої Європи. Це чорним по білому записано в аналах історії, закарбовано в людській пам’яті, зрозуміло усім людям доброї волі. Тому ніхто не має права сьогодні, чи в майбутньому спотворювати цю істину.
А істина, як завжди, проста: Україна зробила гідний внесок у розгром нацистської Німеччини та її союзників. Ні, ми не привласнюємо Перемогу. Ми намагаємось ще раз показати свій слід у ній. Цей слід вимірюється подвигами наших дідів і бабусь на фронтах, підпіллі, у нестерпно важкій праці на заводах, фабриках, колгоспах.
У лавах радянських збройних сил воювали понад 7 млн. українців, ставши в їх складі другою за чисельністю національною групою. Кожен другий українець загинув на фронті, кожен другий з живих бійців залишився інвалідом.
Українці відзначені високими нагородами: 2072 – удостоєні звання Героя Радянського Союзу, 32 українці – двічі, льотчик Іван Кожедуб – тричі Герой. Друже, а хто такі – А. Єременко, С. Тимошенко, Р. Малиновський, П. Рибалко, К. Москаленко? Це – вищі офіцери, командувачі фронтів та армій. А за національністю – українці. А відомо тобі, що НАШІ воювали і в арміях антигітлерівської коаліції (США, Канади, Франції, Польщі) і навіть деякі ставали національними героями держав, за свободу яких їм довелося боротися.
Що ж, українська і світова професура написала на цю тему безліч серйозних наукових робіт, що часто ставали сенсаційними. Так, немало написано про героїв Олексія Береста, чи Кузьму Дерев’янка.
Таким чином, у нас не повинно бути жодного сумніву, що архітекторами Великої Перемоги були і українці. А щоб знати більше, частіше заглядайте у книжки, інші письмові джерела. Тепер ми добре знаємо ціну війни, тому для нас головне – мир.
Викладач історії Наталія Кобиць
