Та земля мила, де мати народила!
31 жовтня 2023 року учні і викладачі Торчинського професійного ліцею зорганізувались для проведення експедиції з активним способом пересування знаменними місцями рідного Торчина. Близько 5 годин ми були в дорозі, тому встигли побачити чимало.
Наш маршрут розпочався на в’їзді в Торчин, де височить пам’ятний знак з гербом селища (дівчина з вінками), далі він проліг вулицями Незалежності і Козацькою.
Учні вже не один місяць навчаються в ліцеї, а сьогодні вперше побували на території місцевого римо-католицького костелу Пресвятої Трійці і Йоанна Хрестителя. Настоятель храму отець Олександр розповів про особливості їхньої божественної літургії, історію католицької церкви та її лідерів, відповів на запитання учнів і викладачів.
Майже всі учасники експедиції є випускниками Торчинської школи. Тому не оминули ми і цей навчальний заклад, що носить ім’я учасника антифашистського підпілля Спиридона Гнатюка, хлопця, який був розстріляний у Луцькій в’язниці нацистами у 1943 році.
Також ми відвідали Торчинський історичний музей ім. Г. Гуртового, де побачили унікальні артефакти нашої історії, зібрані Григорієм Гуртовим та ознайомились з галереєю портретів загиблих воїнів України, що належать пензлю художниці Ніни Фесенко.
Учасники експедиції не пройшли повз Меморіалу загиблих воїнів, які визволяли Торчин і околиці від нацистських загарбників у далекому 1944 році, могили замордованих НКВС вояків УПА, пам’ять яких ми пошанували.
З вулиці Незалежності ми повернули на Козацьку. Зупинились біля нашого православного храму святого Стефана. Перетнувши місток, опинились на острові, званому Застріжжям. Це – найстаріша частина Торчина, місцина, де є найбільше таємниць. Побували ми також на території Торчинського городища, якому присвоєно статус «Пам’ятка археології».
В ході експедиції її учасники розширили свої знання з історії рідного краю, зрозуміли, що ми ходимо тими ж стежками, якими ходили наші героїчні пращури, п’ємо воду з тих же джерел і трудимось на тій же землі – своїй землі, що тримає нас і є наймилішою.
Викладач історії Наталія Кобиць